Інші статті

  • 10 рецептів найсмачнішої куті

    Без цієї страви не обходиться жоден різдвяний стіл. Її готують особливо шанобливо, бо КУТЯ - є символом єднання людини з Богом

  • Найкращий подарунок зроблений власноруч

    Зимові свята не за горами. А що порадує ваших близьких більше ніж маленький сувенір зроблений вашими руками? (СХЕМИ РІЗДВЯНОЇ ВИШИВКИ)

  • Трав"яні чаї - найкращі ліки

    Саме вони врятують від нежитю, кашлю та будь-яких осінніх простуд. Калина, малина, чебрець та м"ята вилікують значно краще за таблетки

  • Розшитий жупан був ознакою заможності

    Кобеняк, чугаївка, кунтуш, чумарка - то не набір іноземних слів, а види верхнього вбрання українців.

  • На Зелені свята плетуть вінки-обереги

    Вважається, що саме на Трійцю Бог сторив усі рослини на Землі. Тому заготовлені під час свят лікарські трави та чаї мають надзвичайну силу

  • Керамическая посуда прибавлят здоровья

    Издавна известно, что керамическая посуда обладает способностью вытягивать из людей негатив, одновременно наполняя блюда энергией всех четырех стихий – солнца, воды, огня и земли

  • Українські вишиті сорочки - вишиванки

    Українська вишита сорочка або, як кажуть нині, просто «вишиванка» має давню історію. Появу самої вишивки датують 2 століттям до нашої ери, а в Україні вона начебто з`явилась у 11-12 столітті. Можливо і раніше, але письмових згадок не було.

  • Сіль виявляє закоханих

    З одного боку, вона – усюди, з іншого – без неї нікуди. Хлібом і сіллю мати благословляла молодих до вінця. Господар клав хліб із сіллю на межі на урожай

  • У хаті має бути щонайменше три види рушників

    Цей атрибут супроводжував українця протягом усього життя. У нього загортали новонароджених, з рушниками проводжали й у останню путь

  • На здоров"я породілі приносили хліб

    З вагітністю та пологами в українців пов"язано чимало обрядів. Так, пуповину хлопчикам перерізали на сокирі, дівчаткам - на веретені

  • З Яблучним спасом приходить осінь

    Після церкви, родина врочисто сідала за стіл: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблуневим вином – «щоб садовина родила»

  • На Маковея починаються проводи літа

    Обрядовою їжею цього дня є «шуліки». Готують їх так: печуть коржі, ламають на дрібні шматочки і заливають медом з розтертим маком

  • Святому Іллі дякують хлібороби

    2 серпня на Іллі закінчується календарне літо. Селяни чекали цього свята і казали: «На Іллі новий хліб на столі». Починався посів озимини

  • На жнива славлять землю та Бога

    Основні зажинки починали 21 липня. Перший сніп — «дідух» — прикрашали стрічками та квітами і зберігали до Різдва

  • Купало очищає та дарує красу

    Із віруванням у чудодійну силу сонця, води та роси, пов”язаний звичай купатися у росі. Робити це треба до сходу сонця

  • На Івана Довгого визначали погоду

    Червень багатий на народні прикмети. Цього місяця українці завершують сіянки та починають збирати врожаї ранніх. У кінці місяця уже на осінь затихають птахи

  • Лікарські трави заготовляють до сходу сонця

    Травники кажуть, що на Зілоту (23 травня) рослини мають найбільшу силу. У селах цього ж дня годували корів жовтими квітками, щоб молоко й масло були жовтими

  • Під час сіянки грошей не позичають

    Колись говорили, що на Яремин день (14 травня) і лінивий виходить в поле. Коли день погожий, то й у жнива буде сонячно

  • На Юрія збирали росу

    У цей день (6 травня) господині готували святковий обід. На столі обов”язково мусили бути молочні страви. На Гуцульщині ще ліпили із сиру різні скульптурки - коники, баранці

  • 21 квітня не ходять в ліс через гадюк

    На Руфа все з землі рушиться: і трава, і всяка зелень, і все, що посіяно й посаджено в цей день, піде рости вгору. І всяка гадина полізе із землі, а птиця полетить з вирію

  • Хрін у пасхальному кошику - символ незламності людського духу

    На західній Україні до посвяти носили звичний плетений кошик, тим часом на Галичині страви освячували у хустках чи скатертинах

  • Великодні писанки роблять у суботу

    Останній перед Великоднем тиждень називається Страсним, на спомин святих страстей Господніх. Це тиждень найсуворішого посту

  • У Вербну неділю не садять городину

    За народними переконаннями, «котики» свяченої верби вбережуть горло від хвороби. Знахарі широко використовували таку вербу для лікування ревматизму, лихоманки

  • На Сорок Святих готують сорок вареників

    Вважається, що саме на весняне рівнодення, прилітають перелітні птахи. Тому напередодні жінки випікають печиво — ”жайворонків” та ”голубів”. Їх дарують дітям та сусідам

  • У Великий піст роблять добро

    Стародавні християни дотримувалися Великого посту з особливою суворістю, утримуючись навіть від вкушання води

  • На Масляну ліпили вареники з сиром

    Їжа стає найважливішою формою життя. У народі говорили, треба їсти стільки разів, скільки собака махне хвостом

  • До Водохреща жінки не прали

    Дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум'яними. Воду до свята приносили тільки чоловіки

  • На Маланку лякають дерева

    Під Старий Новий рік рослини розуміють людську мову, а тварини самі розмовляють по-людському. Тварини скаржаться Богові на господарів

  • Схеми розмірів допомагають не помилитись

    Багато хто з нас досі користується різними ситемами розмірів одягу. Найрозповсюдженішою з них на сьогодні є європейська. (таблиця співвідносності-ФОТО)

  • Бабая бояться у всьому світі (ФОТО)

    Більш ніж 100 різних художників намалювали, як вони уявляли Бабая. Виявляється цим героєм залякують не лише у карпатських селах

  • Українським лялькам не робили обличчя (ФОТО)

    Мотанка є посередником між живими й тими, кого на цьому світі вже чи ще немає. Не можна малювати обличчя ляльці, щоб не завдати дитині шкоду

  • Поштові листівки дарують 140 років (ФОТО)

    Перші листівки ввела в обіг австро-Угорщина. Під її владою тоді перебувала Буковина і Галичина. Написи друкувалися двома мовами німецькою та українською

  • Святий Миколай приносить подарунки

    В ніч на 19 грудня, до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки. Але часом там може виявитися і різка - попереджувальний знак

  • На свято Андрія дізнаються свою долю

    Чого дівчата тільки не вигадували, щоб поворожити та спробувати заглянути у своє майбутнє. Найбільше ж хотіли дізнатися про заміжжя, парубки тим часом капостили та пустували, бо цього вечора їм усе прощалося

  • Вироби з вовни не можна викручувати

    Ми нерідко засмучуємося, коли кофточка, піджак або штани раптом втратили свій вигляд. Продовжити життя речей допоможуть правила догляду за одягом з різних матеріалів.

  • Керамічний посуд додає здоров’я

    Здавна відомо, що керамічний посуд має здатність витягувати з людей негатив. Водночас він наповнює страви енергією усіх чотирьох стихій – сонця, води, вогню та землі.

  • Весільний рушник вишивають однією голкою

    Вважається, що лицьовий бік рушника – то для людей, а виворітний – для Бога. Перший відображає те, що ми робимо, а другий – що думаємо. Тож якщо виворіт неохайний, то й життя подружньої пари буде лише напоказ.

архів статей
Стаття

Відрізана коса позбавляла жінку влади

Гарна коса не дарма вважалася та й вважається досі окрасою жінки – це її енергетика та духовна сила. 
Здавна цей вид зачіски носив шлюбних характер - одну косу заплітали дівчата (у тому числі і старі діви), дві - заміжні жінки.
Вперше заплетена коса для дівчинки означала перехід у нову вікову категорію. Поки волосся підрізали, вона була «дiвчинкою», а як тільки їй заплели косу, ставала «дiвкою» (гуцул.), дівчиною на виданні. Зазвичай церемонія відбувалася у віці 13-16 років. 
У деяких звичаях після народження дівчинки усім»ї плели з соломи косу, вкладали в неї монету і вішали на дерево перед будинком, щоб дівчинка щасливо дожила до дівоцтва. При цьому хрещені батьки співали: «Плетемо тебе, мила кіска, Для здоров'я і сили хрещениці, Щоб у неї кіски були довгими». 
Дівчинці у п'ять років сплітали волосся «в хрест», беручи пасма спереду, з потилиці, потім з правого і лівого вуха, зв'язували їх посередині, примовляючи: «як зв'язане волосся, так би хлопці в'язалися».
Коса та заплетена в неї стрічка символізують готовність дівчини до шлюбу. З дня сватання стрічка запліталася тільки на півкоси.
Довга коса завжди була предметом гордості про що свідчить народна мудрість. Дівчата завжди стежили за волоссям, використовували для догляду рослинні відвари та масла, зокрема лопух, кропиву, ромашку, любисток.
Забобонні дівчата, щоб коси були довгими і товстими, напередодні Різдва клали під подушку мотузок ; На Юрія ходили зачісуватися в поле (щоб волосся росло як трава), в Чистий четвер - під яблуню; змащене сирим яйцем волосся заплітали в косу, обрізали кінці і закопували їх у винограднику; бігали під «грибним» дощем;
Бажаючи принадити женихів, дівчини вплітали в косу обривок мотузка від церковного дзвону.
У весільному обряді і піснях коса - символ нареченої. Косу з кужеля прикріплювали до ялиночки і прибивали до кута будинки нареченої. Обрядова зміна зачіски нареченої (обрізання, заплітання чи «продаж» женихові) символізувала укладення шлюбу і зміну статусу дівчини. 
Після вінчання в будинку молодого (іноді прямо в церкві) волосся нареченої заплітали в дві коси; їх закручували навколо голови і прибирали під хустку. Іноді праву косу заплітав чоловік, ліву - сваха. Розплітати ж волосся могли дружки, хрещені батьки. Волосся розчісували та змащували маслом і медом, після чого заплітали косу і вплітали часник для відведення порчі. 
Заміжній жінці не можна було носити одну косу, щоб не овдовіти. Якщо у дівчини ліва коса постійно запліталася товстішою правої – могла вийти за вдівця. 
Викуп коси нареченої стороною жениха символізував придбання повної влади над жінкою. Під час весілля брат нареченої змушував жениха викупити косу за право сидіти поряд з нареченою.
Повне відрізання волосся на весіллі зустрічається у слов'ян рідко. У росіян і українців обрізання або підрізування коси нареченої замінене обрядовим розчісуванням. У білорусів часткове обрізання супроводжувалося протягуванням кінчика коси в кільце і (символічним) припіканням його полум'ям свічки. У гуцулів Покуття жених обрізав косу нареченій ножем, коли вона сиділа у нього на колінах, на кожусі, і з відрізаного волосся сплітав дві коси
У похоронному обряді розплетені коси - символ скорботи. Так жінки проводжали небіжчика на кладовище. Повернувшись додому з похоронів, заплітали коси. У Чорногорії матері і сестри померлого відрізували свої коси і клали в могилу разом з небіжчиком або вішали їх на кладовищі на хрестах і деревах.
Спеціально розплітали коси в різних обрядових ситуаціях: під час (важких) пологів, при появі градоносних хмар, коли м'яли льон, щоб він був м'який і волокнистий. 
Розпущене волосся носили відьми перед польотом на шабаш, перед тим, як доїти чужих корів, відбирати хліб у полі, при зборі трав для ворожби. Віщий сон могло викликати вплітання в косу деяких рослин. 
Насильницьке обрізання коси - знак безчестя і наруги. Обрізати косу у дівчини міг з помсти наречений. Жінка прагнула відрізувати косу розлучниці. Позбавляли волосся за втрату цноти. 
Заплітання волосся людям і тваринам - характерна дія міфологічних персонажів. У легендах домовик ночами заплітає кіскою бороди людям похилого віку, волосся, жінкам; гриву і хвіст коням заплітають домовички, ласка, біс. 
Щоб уберегтися від нечистої сили, в четвер на Русальному тижні діви вплітали в косу полин; від чаклуна на весіллі наречену рятувала «богородськая трава» в косі.

*****

Волосся ростиме від реп"яхової  олії

Купити реп"яхову олію нині можна чине у кожній аптеці. Виробники пропонують широкий спектр екстрактів з кропивою, обліпіхою, ромашкою.

Однак цей простий та доступний засіб  ефективно довомагає відновити здоров"я волоссю, зробити його міцним та блискучим.

Перед застосуванням рекомендується промити голому та злегка просушити рушником. Потому підігріту до кімнаттної температури олію півгодини втирати у коріння та розприділяти по всій довжині. Не робіть різких рухів, масажуйте голову плавно. Після нанесення олії голову замотайте харчовою плівкою та одягніть поверх теплу шапку. За годину процедури промийте волосся з шампунем двічі. Міцно розчешіть масажною щіткою. процедуру рекомендується проводити раз на тиждень. Для волосся, що швидко масніє, проводять рідше - раз на два тижні.

Дежавю