Інші статті

  • 10 рецептів найсмачнішої куті

    Без цієї страви не обходиться жоден різдвяний стіл. Її готують особливо шанобливо, бо КУТЯ - є символом єднання людини з Богом

  • Найкращий подарунок зроблений власноруч

    Зимові свята не за горами. А що порадує ваших близьких більше ніж маленький сувенір зроблений вашими руками? (СХЕМИ РІЗДВЯНОЇ ВИШИВКИ)

  • Трав"яні чаї - найкращі ліки

    Саме вони врятують від нежитю, кашлю та будь-яких осінніх простуд. Калина, малина, чебрець та м"ята вилікують значно краще за таблетки

  • Розшитий жупан був ознакою заможності

    Кобеняк, чугаївка, кунтуш, чумарка - то не набір іноземних слів, а види верхнього вбрання українців.

  • На Зелені свята плетуть вінки-обереги

    Вважається, що саме на Трійцю Бог сторив усі рослини на Землі. Тому заготовлені під час свят лікарські трави та чаї мають надзвичайну силу

  • Керамическая посуда прибавлят здоровья

    Издавна известно, что керамическая посуда обладает способностью вытягивать из людей негатив, одновременно наполняя блюда энергией всех четырех стихий – солнца, воды, огня и земли

  • Українські вишиті сорочки - вишиванки

    Українська вишита сорочка або, як кажуть нині, просто «вишиванка» має давню історію. Появу самої вишивки датують 2 століттям до нашої ери, а в Україні вона начебто з`явилась у 11-12 столітті. Можливо і раніше, але письмових згадок не було.

  • Сіль виявляє закоханих

    З одного боку, вона – усюди, з іншого – без неї нікуди. Хлібом і сіллю мати благословляла молодих до вінця. Господар клав хліб із сіллю на межі на урожай

  • У хаті має бути щонайменше три види рушників

    Цей атрибут супроводжував українця протягом усього життя. У нього загортали новонароджених, з рушниками проводжали й у останню путь

  • На здоров"я породілі приносили хліб

    З вагітністю та пологами в українців пов"язано чимало обрядів. Так, пуповину хлопчикам перерізали на сокирі, дівчаткам - на веретені

  • З Яблучним спасом приходить осінь

    Після церкви, родина врочисто сідала за стіл: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблуневим вином – «щоб садовина родила»

  • На Маковея починаються проводи літа

    Обрядовою їжею цього дня є «шуліки». Готують їх так: печуть коржі, ламають на дрібні шматочки і заливають медом з розтертим маком

  • Святому Іллі дякують хлібороби

    2 серпня на Іллі закінчується календарне літо. Селяни чекали цього свята і казали: «На Іллі новий хліб на столі». Починався посів озимини

  • На жнива славлять землю та Бога

    Основні зажинки починали 21 липня. Перший сніп — «дідух» — прикрашали стрічками та квітами і зберігали до Різдва

  • Купало очищає та дарує красу

    Із віруванням у чудодійну силу сонця, води та роси, пов”язаний звичай купатися у росі. Робити це треба до сходу сонця

  • Лікарські трави заготовляють до сходу сонця

    Травники кажуть, що на Зілоту (23 травня) рослини мають найбільшу силу. У селах цього ж дня годували корів жовтими квітками, щоб молоко й масло були жовтими

  • Під час сіянки грошей не позичають

    Колись говорили, що на Яремин день (14 травня) і лінивий виходить в поле. Коли день погожий, то й у жнива буде сонячно

  • На Юрія збирали росу

    У цей день (6 травня) господині готували святковий обід. На столі обов”язково мусили бути молочні страви. На Гуцульщині ще ліпили із сиру різні скульптурки - коники, баранці

  • 21 квітня не ходять в ліс через гадюк

    На Руфа все з землі рушиться: і трава, і всяка зелень, і все, що посіяно й посаджено в цей день, піде рости вгору. І всяка гадина полізе із землі, а птиця полетить з вирію

  • Хрін у пасхальному кошику - символ незламності людського духу

    На західній Україні до посвяти носили звичний плетений кошик, тим часом на Галичині страви освячували у хустках чи скатертинах

  • Великодні писанки роблять у суботу

    Останній перед Великоднем тиждень називається Страсним, на спомин святих страстей Господніх. Це тиждень найсуворішого посту

  • У Вербну неділю не садять городину

    За народними переконаннями, «котики» свяченої верби вбережуть горло від хвороби. Знахарі широко використовували таку вербу для лікування ревматизму, лихоманки

  • На Сорок Святих готують сорок вареників

    Вважається, що саме на весняне рівнодення, прилітають перелітні птахи. Тому напередодні жінки випікають печиво — ”жайворонків” та ”голубів”. Їх дарують дітям та сусідам

  • У Великий піст роблять добро

    Стародавні християни дотримувалися Великого посту з особливою суворістю, утримуючись навіть від вкушання води

  • На Масляну ліпили вареники з сиром

    Їжа стає найважливішою формою життя. У народі говорили, треба їсти стільки разів, скільки собака махне хвостом

  • До Водохреща жінки не прали

    Дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум'яними. Воду до свята приносили тільки чоловіки

  • На Маланку лякають дерева

    Під Старий Новий рік рослини розуміють людську мову, а тварини самі розмовляють по-людському. Тварини скаржаться Богові на господарів

  • Схеми розмірів допомагають не помилитись

    Багато хто з нас досі користується різними ситемами розмірів одягу. Найрозповсюдженішою з них на сьогодні є європейська. (таблиця співвідносності-ФОТО)

  • Відрізана коса позбавляла жінку влади

    Бажаючи принадити женихів, дівчини вплітали в косу обривок мотузка від церковного дзвону.Коса та заплетена в неї стрічка символізують готовність дівчини до шлюбу

  • Бабая бояться у всьому світі (ФОТО)

    Більш ніж 100 різних художників намалювали, як вони уявляли Бабая. Виявляється цим героєм залякують не лише у карпатських селах

  • Українським лялькам не робили обличчя (ФОТО)

    Мотанка є посередником між живими й тими, кого на цьому світі вже чи ще немає. Не можна малювати обличчя ляльці, щоб не завдати дитині шкоду

  • Поштові листівки дарують 140 років (ФОТО)

    Перші листівки ввела в обіг австро-Угорщина. Під її владою тоді перебувала Буковина і Галичина. Написи друкувалися двома мовами німецькою та українською

  • Святий Миколай приносить подарунки

    В ніч на 19 грудня, до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки. Але часом там може виявитися і різка - попереджувальний знак

  • На свято Андрія дізнаються свою долю

    Чого дівчата тільки не вигадували, щоб поворожити та спробувати заглянути у своє майбутнє. Найбільше ж хотіли дізнатися про заміжжя, парубки тим часом капостили та пустували, бо цього вечора їм усе прощалося

  • Вироби з вовни не можна викручувати

    Ми нерідко засмучуємося, коли кофточка, піджак або штани раптом втратили свій вигляд. Продовжити життя речей допоможуть правила догляду за одягом з різних матеріалів.

  • Керамічний посуд додає здоров’я

    Здавна відомо, що керамічний посуд має здатність витягувати з людей негатив. Водночас він наповнює страви енергією усіх чотирьох стихій – сонця, води, вогню та землі.

  • Весільний рушник вишивають однією голкою

    Вважається, що лицьовий бік рушника – то для людей, а виворітний – для Бога. Перший відображає те, що ми робимо, а другий – що думаємо. Тож якщо виворіт неохайний, то й життя подружньої пари буде лише напоказ.

архів статей
Стаття

На Івана Довгого визначали погоду

1 червня – Івана Довгого. Цього дня селяни уважно спостерігали за погодою. Вважалося, якщо в перші два дні червня йде дощ, то потім увесь місяць буде сухий. Була і така приказка: «Не проси у Бога літа довгого, а проси літа теплого та врожайного». 

2 червня – Талалія (Фалалія). «На Талалія велика надія», – казали люди і за погодою прогнозували урожай овочевих культур. Цього дня бралися за посів літніх огірків.

Якщо вітер з півночі – щедрого врожаю не чекай. Хорошою прикметою вважається дрібний дощ, похмура погода. 

3 червня – Констянтина та Олени. 

Льон, посіяний цього дня, буває дуже хорошим, особливо якщо його сіяти «з фартуха». 

Оранка цього дня вважається небезпечною, тому що цар Констянтин вибиває градом поле, на таку відстань, що можна почути крик погонича. 

На городах у цей день висаджують пізні овочі, бо вважали, що вже не буде приморозків. Казали: «Після Олени царствує зелений» (буйнотрав'я). 

5 червня – Леонтія. 

Кращий день для посіва конопель. Якщо багато овочів – до урожаю огірків. Горобина обсипана квітами – на урожай конопель.

Знахарки спостерігали за сонцем і за небом. Якщо жодної хмаринки – якнайраніше йшли заготовляти цілющі трави. 

8 червня – Семена, Микити. 

Починала буйно квітувати шипшина. У давні часи до таких квітучих кущів ще до схід сонця приходили люди (особливо молодиці), щоб розвіяти своє горе, вгамувати ревнощі, розповісти квітам про своє горе та надії. 

11 червня – Феодосії. 

Починають уже колоситися зернові. Якщо хороший колос наливається у жита – восени буде багато грибів. 

Сухий туман – прикмета, що на зерновій ниві буде недорід. 

День Феодосії Колосяниці, один усіх понеділків вартий (вважали цей день, нещасливим). 

У цей день добре сіяти гречку. На Феодосію ходили в поле дивитися на посіви: знайшли хліба – не радій, налилися – не ховалися, тоді про врожай говори, коли хліб у коморі. 

Селяни говорили: «Прийшла Феодося й дивиться на колосся», «Прийшла Феодосія й дивиться, хто як сіє». 

14 червня – Устима. 

Цього дня годилося спостерігати за погодою. Якщо йтиме дощ, то до кінця місяця, а коли сонячне, то на добрий налив колосся. Також сонячний день прогнозує щедрий урожай коноплі та льону. Сприятливий день для збирання огірків. 

16 червня – Луки. 

На Луки не поспішали рано лягати у ліжко, а приглядалися, звідки дме вітер: з півдня – зернові вродять, з півночі – на сире літо, зі сходу – на хвороби. Піде дощ – вродять гриби. 

Цього дня селяни заготовляли щавель, консервували його на зиму. 

17 червня – Митрофана. 

На Поліссі в цю пору сіють гречку й льон. З Митрофанового дня селяни починали вивозити гній на парове поле. Жаби виповзають на стежку – на дощ, на сильний вітер. 

Цього дня перед заходом сонця знахарі заготовляли цілющі трави. 

19 червня – Іларіона. 

Починається прополювання льону, проса. Прийшов Іларіон – бур'ян з поля вон. 

22 червня – Кирила. 

Астрономічний початок літа. Зацвіла липа – на тепле й сонячне літо, щедрим буде медозбір. 

Сприятливий час для косовиці лучних трав. Селяни вважали, що найкраща сіножать – пред цвітінням трав, а тому казали: «Раді люди літу, а бджоли цвіту. І ще: «Як липа пахтить, то бджола летить», «Бджоли і в шапку меду наносять, аби був узяток». 

24 червня – Варфоломія й Варнави. 

З цього часу коротшає день. Тому селяни й говорили: «Варфоломій й Варнава дня украли, а до ночі доточили». 

Продовжували заготовляти на зиму сіно для домашньої худоби. На селі жартували: «Якщо косар гуляє, то сіно пропадає». 

25 червня – Онопрія. 

День літнього сонцестояння. До Онопрія закінчували першу косовицю сіна. Крім того, на Онопрія вже починали косовицю раннього ячменю – перші жнива яровини. 

Змовкають пташині трелі, а тому казали: «На Онопрія соловей ячмінним колосом удавився». 

Петра-поворота. Падають великі роси. З Петра-поворота сонце повертає на зиму, а літо – на спеку. 

26 червня – Акилини, Килини. 

До цього дня годилося посіяти зернові, навіть просо й гречку, бо «Килини останні посіви». 

Після Килини селяни готували їжу й вечеряли переважно на вулиці. Це було традицією українського селянства. 

З Килини-задери хвости стає багато оводів і мух, які кусають худобу: тварини, задравши хвости, тікають додому. 

29 червня – Тихона. 

Втихають, припиняють співи птахи.

"Високий вал"