Інші статті

  • Зима зустрічається з Літом

    У церквах на Стрітення (15 лютого) святять свічки та воду. Перші оберігають хату від вогню і грому, а друга господарів та худобу від хвороб.

  • Весільний коровай місили у макітрі

    Макітра - найпопулярніший глиняний посуд. До сих пір його широко використовують під час приготування головних обрядових страв на великі свята

  • У глиняних горщиках готують без жиру

    "Живий" керамічний посуд ідеальний для тих, хто слідкує за фігурою та є прихильником здорового харчування.

  • Найкращий подарунок зроблений власноруч

    Зимові свята не за горами. А що порадує ваших близьких більше ніж маленький сувенір зроблений вашими руками? (СХЕМИ РІЗДВЯНОЇ ВИШИВКИ)

  • Трав"яні чаї - найкращі ліки

    Саме вони врятують від нежитю, кашлю та будь-яких осінніх простуд. Калина, малина, чебрець та м"ята вилікують значно краще за таблетки

  • Розшитий жупан був ознакою заможності

    Кобеняк, чугаївка, кунтуш, чумарка - то не набір іноземних слів, а види верхнього вбрання українців.

  • На Зелені свята плетуть вінки-обереги

    Вважається, що саме на Трійцю Бог сторив усі рослини на Землі. Тому заготовлені під час свят лікарські трави та чаї мають надзвичайну силу

  • Керамическая посуда прибавлят здоровья

    Издавна известно, что керамическая посуда обладает способностью вытягивать из людей негатив, одновременно наполняя блюда энергией всех четырех стихий – солнца, воды, огня и земли

  • Українські вишиті сорочки - вишиванки

    Українська вишита сорочка або, як кажуть нині, просто «вишиванка» має давню історію. Появу самої вишивки датують 2 століттям до нашої ери, а в Україні вона начебто з`явилась у 11-12 столітті. Можливо і раніше, але письмових згадок не було.

  • Сіль виявляє закоханих

    З одного боку, вона – усюди, з іншого – без неї нікуди. Хлібом і сіллю мати благословляла молодих до вінця. Господар клав хліб із сіллю на межі на урожай

  • У хаті має бути щонайменше три види рушників

    Цей атрибут супроводжував українця протягом усього життя. У нього загортали новонароджених, з рушниками проводжали й у останню путь

  • На здоров"я породілі приносили хліб

    З вагітністю та пологами в українців пов"язано чимало обрядів. Так, пуповину хлопчикам перерізали на сокирі, дівчаткам - на веретені

  • З Яблучним спасом приходить осінь

    Після церкви, родина врочисто сідала за стіл: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблуневим вином – «щоб садовина родила»

  • На Маковея починаються проводи літа

    Обрядовою їжею цього дня є «шуліки». Готують їх так: печуть коржі, ламають на дрібні шматочки і заливають медом з розтертим маком

  • Святому Іллі дякують хлібороби

    2 серпня на Іллі закінчується календарне літо. Селяни чекали цього свята і казали: «На Іллі новий хліб на столі». Починався посів озимини

  • На жнива славлять землю та Бога

    Основні зажинки починали 21 липня. Перший сніп — «дідух» — прикрашали стрічками та квітами і зберігали до Різдва

  • Купало очищає та дарує красу

    Із віруванням у чудодійну силу сонця, води та роси, пов”язаний звичай купатися у росі. Робити це треба до сходу сонця

  • На Івана Довгого визначали погоду

    Червень багатий на народні прикмети. Цього місяця українці завершують сіянки та починають збирати врожаї ранніх. У кінці місяця уже на осінь затихають птахи

  • Лікарські трави заготовляють до сходу сонця

    Травники кажуть, що на Зілоту (23 травня) рослини мають найбільшу силу. У селах цього ж дня годували корів жовтими квітками, щоб молоко й масло були жовтими

  • Під час сіянки грошей не позичають

    Колись говорили, що на Яремин день (14 травня) і лінивий виходить в поле. Коли день погожий, то й у жнива буде сонячно

  • На Юрія збирали росу

    У цей день (6 травня) господині готували святковий обід. На столі обов”язково мусили бути молочні страви. На Гуцульщині ще ліпили із сиру різні скульптурки - коники, баранці

  • 21 квітня не ходять в ліс через гадюк

    На Руфа все з землі рушиться: і трава, і всяка зелень, і все, що посіяно й посаджено в цей день, піде рости вгору. І всяка гадина полізе із землі, а птиця полетить з вирію

  • Хрін у пасхальному кошику - символ незламності людського духу

    На західній Україні до посвяти носили звичний плетений кошик, тим часом на Галичині страви освячували у хустках чи скатертинах

  • Великодні писанки роблять у суботу

    Останній перед Великоднем тиждень називається Страсним, на спомин святих страстей Господніх. Це тиждень найсуворішого посту

  • У Вербну неділю не садять городину

    За народними переконаннями, «котики» свяченої верби вбережуть горло від хвороби. Знахарі широко використовували таку вербу для лікування ревматизму, лихоманки

  • На Сорок Святих готують сорок вареників

    Вважається, що саме на весняне рівнодення, прилітають перелітні птахи. Тому напередодні жінки випікають печиво — ”жайворонків” та ”голубів”. Їх дарують дітям та сусідам

  • У Великий піст роблять добро

    Стародавні християни дотримувалися Великого посту з особливою суворістю, утримуючись навіть від вкушання води

  • На Масляну ліпили вареники з сиром

    Їжа стає найважливішою формою життя. У народі говорили, треба їсти стільки разів, скільки собака махне хвостом

  • До Водохреща жінки не прали

    Дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум'яними. Воду до свята приносили тільки чоловіки

  • На Маланку лякають дерева

    Під Старий Новий рік рослини розуміють людську мову, а тварини самі розмовляють по-людському. Тварини скаржаться Богові на господарів

  • Схеми розмірів допомагають не помилитись

    Багато хто з нас досі користується різними ситемами розмірів одягу. Найрозповсюдженішою з них на сьогодні є європейська. (таблиця співвідносності-ФОТО)

  • Відрізана коса позбавляла жінку влади

    Бажаючи принадити женихів, дівчини вплітали в косу обривок мотузка від церковного дзвону.Коса та заплетена в неї стрічка символізують готовність дівчини до шлюбу

  • Бабая бояться у всьому світі (ФОТО)

    Більш ніж 100 різних художників намалювали, як вони уявляли Бабая. Виявляється цим героєм залякують не лише у карпатських селах

  • Українським лялькам не робили обличчя (ФОТО)

    Мотанка є посередником між живими й тими, кого на цьому світі вже чи ще немає. Не можна малювати обличчя ляльці, щоб не завдати дитині шкоду

  • Поштові листівки дарують 140 років (ФОТО)

    Перші листівки ввела в обіг австро-Угорщина. Під її владою тоді перебувала Буковина і Галичина. Написи друкувалися двома мовами німецькою та українською

  • Святий Миколай приносить подарунки

    В ніч на 19 грудня, до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки. Але часом там може виявитися і різка - попереджувальний знак

  • На свято Андрія дізнаються свою долю

    Чого дівчата тільки не вигадували, щоб поворожити та спробувати заглянути у своє майбутнє. Найбільше ж хотіли дізнатися про заміжжя, парубки тим часом капостили та пустували, бо цього вечора їм усе прощалося

  • Вироби з вовни не можна викручувати

    Ми нерідко засмучуємося, коли кофточка, піджак або штани раптом втратили свій вигляд. Продовжити життя речей допоможуть правила догляду за одягом з різних матеріалів.

  • Керамічний посуд додає здоров’я

    Здавна відомо, що керамічний посуд має здатність витягувати з людей негатив. Водночас він наповнює страви енергією усіх чотирьох стихій – сонця, води, вогню та землі.

  • Весільний рушник вишивають однією голкою

    Вважається, що лицьовий бік рушника – то для людей, а виворітний – для Бога. Перший відображає те, що ми робимо, а другий – що думаємо. Тож якщо виворіт неохайний, то й життя подружньої пари буде лише напоказ.

архів статей
Стаття

10 рецептів найсмачнішої куті

Без цієї страви не обходиться жоден різдвяний стіл. Її готують особливо шанобливо, бо КУТЯ - є символом єднання людини з Богом. Хоча основні інгредієнти вже багато століть є незмінними (пшениця, мак, мед, горіхи), однак чи кожен регіон має власні особливості приготування різдяної куті.

Пропонуємо цього року спробувати зробити її трошки по-новому.

Кутя по-киевски

Стакан пшеницы необходимо замочить на ночь Утром поставить на небольшой огонь и варить до готовности. Добавить по 100 грамм мака (перетертого в ступе или кофемолке), измельченных орехов и промытого изюма. Смешать и заправить теплым растопленным медом по вкусу.

При этом, хозяйки советуют покупать мак не в магазине, а выбирать на рынке, чтобы можно было попробовать его «на зуб» – не горчит ли.

На западной Украине сохранилось особое отношение к Рождеству. На Святвечер, накануне Рождества, все домочадцы должны быть дома, а сам ужин должен состоять из двенадцати постных блюд. На Ровенщине готовую кутю ставят на покут - место под образами. Под горшочек кладут специфическим образом сложенный пучок сена (крест-накрест и перевязанный). На каждый угол стола, под скатерть, кладут по зубцу чеснока от нечистой силы.

Кутя по-ровенски

Пшеницу замачивают на ночь. Утром воду сливают, оставляя лишь на два пальца над зерном. После пшеницу варят до готовности. К ней добавляют орехи, курагу, изюм, мак и заправляют растопленным медом по вкусу. Мак не трут и не замачивают.

На Полтавщине в старину кутю из печи доставала женщина, а после передавала ее в руки мужа или ребенка, которые и ставили блюдо на покут. Там она должна была стоять до 14 января, причем каждый день кутю варили свежую. Считалось, что на протяжении недели души умерших предков могут наблюдать за живыми. Именно для них и готовили свежее блюдо.

Кутя по-полтавски

Пшеницу (или пшеничную крупу) заливают на ночь холодной водой в пропорции один к двум, а после варят на медленном огне. Сваренная каша заливается узваром до консистенции густого супа. Узвар должен быть концентрированным и сладким – из яблок, груш и чернослива. И все – никакого изюма, мака и других компонентов.

Раньше на стол ставили два горшочка: один с узваром, а второй с незаправленной кутей, сегодня же два компонента смешивают сразу. Впрочем, есть более современный рецепт.

Нужно сварить пшеничную крупу и приготовить заправку: толченый мак (предварительно замоченный на несколько часов), орехи, чернослив или курагу залить теплой водой с медом.Кутя смешивается непосредственно перед подачей на стол и обычно выглядит не как каша, а как суп.

Кстати, на Закарпатье тоже готовят жидкую кутю.

Кутя по-закарпатски:

Отвар из пшеницы смешивается с узваром, добавляется вода, в которой запаривался мак, мед по вкусу, меленые орехи и меленый же мак.

В Карпатах распространена лемковская кутя из бобалек.

Кутя по-лемковски

Сперва готовятся сами бобальки. Для этого раскатывают пресное дрожжевое тесто и вырезают из него маленькие шарики (можно воспользоваться крышечкой от газированной воды). Когда бобальки подойдут, их нужно отправить на смазанном масле противне в духовку. По словам художницы из Ужгорода Мирославы Росул, печь бобальки следует за день до Рождества, чтобы они успели настояться. Саму кутю готовят из бобалек, предварительно сбрызнутых водой, тертого мака, орехов и меда.

А вот в восточной Украине кутю готовят из риса.

Кутя по-лугански

Рис отварить. Мак перетереть с двумя-тремя чайными ложками сахара. Смешать охлажденный рис с маком, изюмом, орехами и медом. Украшают такую кутю цукатами.

В Одесской области кутю готовят по такому же рецепту, но в нее нередко добавляют халву.

А в Донецкой области и вовсе готовят рисовою кутю с вишнями.

Кутя по-донецки

Отварить стакан риса. Сварить компот из вишен или же взять вишни, консервированные в собственном соку (иногда компот заменяют узваром). Готовый рис смешивают с ягодами из компота, добавляют орехи, заправляют вишневым соком или узваром. Главное, не перестараться: кутя не должна «плавать».

На Черкащине кутю нередко готовят из перловой крупы.

Кутя по-черкасски:

Сварить перловку. Мак растереть с добавлением сахара. Отдельно крупно потолочь орехи. Изюм ошпарить кипятком. Перед подачей на стол смешиваются все компоненты кроме мака. Мак же разводят с медом теплой кипяченой водой. Этой заправкой кашу заливают уже в тарелках, непосредственно перед подачей на стол. Причем в черкасской куте заправки должно быть много. Иногда в нее добавляют немного сушеных ягод (в основном, черники), чтобы подкислить вкус.

А вот на Житомирщине готовят даже «пьяную» кутю.

Кутя по-житомирски

Пшеницу или перловку заливают на полчаса холодной водой. После чего отцеживают, заливают кипятком и варят до готовности на медленном огне. В готовую кашу добавляют растертый мак, запаренный на полчаса изюм, мелко молотые орехи и курагу. Заливается кутя виноградным соком, добавляется ложка меда и ложка сладкого красного вина.

 Ну и «секретный ингридиент» кути, который не зависит от региона Украины, – это традиционное пожелание, которое сулит и «радощів в житті», и добра, и благополучия, и, разумеется, особого вкуса главному рождественскому блюду украинцев: «Смачної вам куті!»

====

 обозреватель